привільно

ПРИВІ́ЛЬНО.

Присл. до приві́льний.

За рікою привільно, широко розкинулось зелене Забужжя (М. Стельмах);

Ні дід, ні баба кавунів не сіяли, вважаючи, що на артільному баштані їм привільніше живеться й ситніше (Є. Гуцало);

Уперше в цьому році загримів грім .. Розкотилося, розляглося – широко, привільно... (О. Гончар);

// пред.

Жито шепче мені, Як привільно навкруг, І тремтить вдалині й потопа виднокруг... (П. Тичина);

Любо, привільно В тишу гулять... (П. Грабовський).

Значення в інших словниках

1. привільно — приві́льно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. привільно — Присл. до привільний. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. привільно — ПРИВІ́ЛЬНО. Присл. до приві́льний. За рікою привільно, широко розкинулось зелене Забужжя (Стельмах, II, 1962, 188); Ні дід, ні баба кавунів не сіяли, вважаючи, що на артільному баштані їм привільніше живеться й ситніше (Гуп., З горіха..  Словник української мови в 11 томах