привільно

ПРИВІ́ЛЬНО. Присл. до приві́льний.

За рікою привільно, широко розкинулось зелене Забужжя (Стельмах, II, 1962, 188);

Ні дід, ні баба кавунів не сіяли, вважаючи, що на артільному баштані їм привільніше живеться й ситніше (Гуп., З горіха.., 1967, 140);

Уперше в цьому році загримів грім.. Розкотилося, розляглося — широко, привільно… (Гончар, III, 1959, 394);

// у знач. присудк. сл.

Жито шепче мені, Як привільно навкруг, І тремтить вдалині й потопа виднокруг… (Тич., 1, 1957, 7);

Любо, привільно В тишу гулять… (Граб., І, 1959, 72).

Значення в інших словниках

1. привільно — приві́льно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. привільно — Присл. до привільний. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. привільно — ПРИВІ́ЛЬНО. Присл. до приві́льний. За рікою привільно, широко розкинулось зелене Забужжя (М. Стельмах); Ні дід, ні баба кавунів не сіяли, вважаючи, що на артільному баштані їм привільніше живеться й ситніше (Є. Гуцало); Уперше в цьому році загримів грім .  Словник української мови у 20 томах