привітально

ПРИВІТА́ЛЬНО.

Присл. до привіта́льний.

Микола помітив Зарубу, скинув мічманку і привітально замахав нею в повітрі (В. Кучер);

Усміхнулась [блондинка] привітально... (С. Олійник).

Значення в інших словниках

1. привітально — привіта́льно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. привітально — Присл. до привітальний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. привітально — ПРИВІТА́ЛЬНО. Присл. до привіта́льний. Микола помітив Зарубу, скинув мічманку і привітально замахав нею в повітрі (Кучер, Прощай.., 1957, 372); Усміхнулась [блондинка] привітально… (С. Ол., Вибр., 1959, 287).  Словник української мови в 11 томах