привітальний
ПРИВІТА́ЛЬНИЙ, а, е.
Який містить привітання; вітальний.
Гукнули бідні: ближні й дальні! Не телеграми привітальні, а кулю в лоба глитаям! (П. Тичина);
У кожному подарунку був привітальний лист (В. Кучер);
// Признач. для привітання.
Лунали пісні привітальні, Ми за дружні сідали столи (М. Нагнибіда);
Духовий оркестр голосно заграв бравурний привітальний марш (В. Кучер);
// Який виражає привітання.
Після привітальних оплесків запанувало напружене мовчання (О. Ільченко);
Кілька теплих привітальних слів – і ми збиралися заходити до хати (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)