Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

привітальний

Привіта́льний, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. привітальний — привіта́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. привітальний — Вітальний, поздоровчий, г. ґратуляційний.  Словник синонімів Караванського
  3. привітальний — [приев'італ'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  4. привітальний — -а, -е. Який містить привітання; вітальний. || Признач. для привітання. || Який виражає привітання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. привітальний — ПРИВІТА́ЛЬНИЙ, а, е. Який містить привітання; вітальний. Гукнули бідні: ближні й дальні! Не телеграми привітальні, а кулю в лоба глитаям! (П. Тичина); У кожному подарунку був привітальний лист (В. Кучер); // Признач. для привітання.  Словник української мови у 20 томах
  6. привітальний — ВІТА́ЛЬНИЙ (який виражає вітання, поздоровлення з якоюсь радісною подією або привіт), ПРИВІТА́ЛЬНИЙ, ПОЗДОРО́ВНИЙ, ГРАТУЛЯЦІ́ЙНИЙ діал., ВІНШУВА́ЛЬНИЙ перев. уроч. Вітальні телеграми; У кожному подарунку був привітальний лист (В. Кучер); — Слухай!...  Словник синонімів української мови
  7. привітальний — ПРИВІТА́ЛЬНИЙ, а, е. Який містить привітання; вітальний. Гукнули бідні: ближні й дальні! Не телеграми привітальні, а кулю в лоба глитаям! (Тич., І, 1957, 63); У кожному подарунку був привітальний лист (Кучер, Чорноморці, 1956, 357); // Признач.  Словник української мови в 11 томах