пригляд
ПРИ́ГЛЯД, у, ч., розм.
Те саме, що на́гляд 1.
[Антон:] Наприклад, от скажу про мого хазяїна: коли б не запевнив його у тім, що ненавидю [ненавиджу] бабського роду, чи він дав би мені під пригляд своїх дочок? (М. Кропивницький);
Раз худоба не зостанеться без пригляду, Василь згоден [тікати з опришками] (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)