пригляд

НА́ГЛЯД (спостереження за ким-, чим-небудь для контролю, охорони тощо), ПРИ́ГЛЯД заст., ЗГЛЯД заст.; ДО́ГЛЯД, О́КО яке, чиє і без означ. (уважний, пильний нагляд); ОПІ́КА (постійний пильний нагляд). Ті, кому належить здійснювати нагляд, регулярно наїздять сюди, перевіряють, чи не кривдять тут вихованців (О. Гончар); Скотина, котра за зиму не передохла від голоду, бродила по степах без пригляду (М. Кропивницький); Пили (бідні шляхтичі) з срібних хазяйських келехів, але під пильним доглядом челядників (З. Тулуб); — Еге-ге, ваша правда: воно, хазяйствечко, любить ока, гулянки його не прибільшують (Дніпрова Чайка); О. Василеві почала докучати безперестанна опіка над його особою (М. Коцюбинський). — Пор. 1. до́гляд.

Значення в інших словниках

1. пригляд — при́гляд іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. пригляд — -у, ч., розм. Те саме, що нагляд 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пригляд — ПРИ́ГЛЯД, у, ч., розм. Те саме, що на́гляд 1. [Антон:] Наприклад, от скажу про мого хазяїна: коли б не запевнив його у тім, що ненавидю [ненавиджу] бабського роду, чи він дав би мені під пригляд своїх дочок? (М.  Словник української мови у 20 томах
4. пригляд — ПРИ́ГЛЯД, у, ч., розм. Те саме, що на́гляд 1. [Антон:] Наприклад, от скажу про мого хазяїна: коли б не запевнив його у тім, що ненавидю [ненавиджу] бабського роду, чи він дав би мені під пригляд своїх дочок? (Кроп.  Словник української мови в 11 томах