пригляд

ПРИ́ГЛЯД, у, ч., розм. Те саме, що на́гляд 1.

[Антон:] Наприклад, от скажу про мого хазяїна: коли б не запевнив його у тім, що ненавидю [ненавиджу] бабського роду, чи він дав би мені під пригляд своїх дочок? (Кроп., І, 1958, 171);

Раз худоба не зостанеться без пригляду, Василь згоден [тікати з опришками] (Хотк., Довбуш, 1965, 354).

Значення в інших словниках

1. пригляд — при́гляд іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. пригляд — -у, ч., розм. Те саме, що нагляд 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пригляд — ПРИ́ГЛЯД, у, ч., розм. Те саме, що на́гляд 1. [Антон:] Наприклад, от скажу про мого хазяїна: коли б не запевнив його у тім, що ненавидю [ненавиджу] бабського роду, чи він дав би мені під пригляд своїх дочок? (М.  Словник української мови у 20 томах
4. пригляд — НА́ГЛЯД (спостереження за ким-, чим-небудь для контролю, охорони тощо), ПРИ́ГЛЯД заст., ЗГЛЯД заст.; ДО́ГЛЯД, О́КО яке, чиє і без означ. (уважний, пильний нагляд); ОПІ́КА (постійний пильний нагляд).  Словник синонімів української мови