приголублюватися

ПРИГОЛУ́БЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИГОЛУ́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. приголу́бляться; док., до кого – чого.

З ласкою, з ніжністю притулятися, припадати до кого-, чого-небудь.

– Нема таких речей, щоб його [щастя] розказати, – так сказала Галочка, приголублюючись до нього (Г. Квітка-Основ'яненко);

Коли чого просити має [жінка], То добрий одгадає час І к чоловіку пригніздиться, Прищулиться, приголубиться (І. Котляревський);

Він обняв її [тополю], приголубився гарячою головою до стовбура (Григорій Тютюнник);

* Образно. Скінчились будиночки, і грейдер, круто звернувши ліворуч, приголубився до лісорозсадника (В. Логвиненко).

Значення в інших словниках

1. приголублюватися — приголу́блюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. приголублюватися — -ююся, -юєшся, недок., приголубитися, -блюся, -бишся; мн. приголубляться; док., до кого – чого. З ласкою, з ніжністю притулятися, припадати до кого-, чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приголублюватися — ПРИТУЛИ́ТИСЯ (стати, сісти, лягти, обпираючись об когось, щось або схиляючись до когось, чогось), ПРИГОРНУ́ТИСЯ, ПРИСУ́НУТИСЯ, ПРИТИ́СНУТИСЯ, ПРИНИ́КНУТИ, ПРИПА́СТИ, ПРИЛЯГТИ́, ПРИКЛА́СТИСЯ, ПРИЛОЖИ́ТИСЯ розм., ПІДГОРНУ́ТИСЯ розм., ПРИТКНУ́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
4. приголублюватися — ПРИГОЛУ́БЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИГОЛУ́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. приголу́бляться; док., до кого-чого. З ласкою, з ніжністю притулятися, припадати до кого-, чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах