пригороджувати

ПРИГОРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИГОРОДИ́ТИ, роджу́, ро́диш, док., що.

Городячи, ставити біля чого-небудь (звичайно загорожу).

Спритніші сусіди Проскурова пригороджували з дроту високі загорожі біля повіточки (Іван Ле);

Нарубав [Тимко] у сазі верболозу і пригородив кабанцеві загорожу, щоб він гуляв там, а не бігав та рився по двору (Григорій Тютюнник);

// Приєднувати яку-небудь територію, ділянку землі і т. ін.

Держава польська по смерті Стефана Баторія всіляко намагається пригородити Семиграддя, зробити його ще одним воєводством Корони (Іван Ле).

Значення в інших словниках

1. пригороджувати — пригоро́джувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пригороджувати — -ую, -уєш, недок., пригородити, -роджу, -родиш, док., перех. Городячи, ставити біля чого-небудь (звичайно загорожу). || Приєднувати яку-небудь територію, ділянку землі і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пригороджувати — ПРИЄДНУВАТИ (когось, щось до кого-, чого-небудь, об'єднувати з кимсь, чимсь), ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ПРИТО́ЧУВАТИ, ПРИСТІБА́ТИ розм., ПРИТУЛЯ́ТИ (ПРИТУ́ЛЮВАТИ) розм., ВКЛЮЧА́ТИ, ВЛИВА́ТИ розм. (до складу чогось); ІНКОРПОРУВА́ТИ книжн.  Словник синонімів української мови
4. пригороджувати — ПРИГОРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИГОРОДИ́ТИ, роджу́, ро́диш, док., перех. Городячи, ставити біля чого-небудь (звичайно загорожу). Спритніші сусіди Проскурова пригороджували з дроту високі загорожі біля повіточки (Ле, Право..  Словник української мови в 11 томах