пригороджувати
ПРИГОРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИГОРОДИ́ТИ, роджу́, ро́диш, док., перех. Городячи, ставити біля чого-небудь (звичайно загорожу).
Спритніші сусіди Проскурова пригороджували з дроту високі загорожі біля повіточки (Ле, Право.., 1957, 32);
Нарубав [Тимко] у сазі верболозу і пригородив кабанцеві загорожу, щоб він гуляв там, а не бігав та рився по двору (Тют., Вир, 1964, 263);
// Приєднувати яку-небудь територію, ділянку землі і т. ін.
Держава польська по смерті Стефана Баторія всіляко намагається пригородити Семиграддя, зробити його ще одним воєводством Корони (Ле, Наливайко, 1957, 191).
Словник української мови (СУМ-11)