пригородити —
пригороди́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
пригородити —
див. пригороджувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пригородити —
ПРИГОРОДИ́ТИ див. пригоро́джувати.
Словник української мови у 20 томах
пригородити —
ПРИЄДНУВАТИ (когось, щось до кого-, чого-небудь, об'єднувати з кимсь, чимсь), ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ПРИТО́ЧУВАТИ, ПРИСТІБА́ТИ розм., ПРИТУЛЯ́ТИ (ПРИТУ́ЛЮВАТИ) розм., ВКЛЮЧА́ТИ, ВЛИВА́ТИ розм. (до складу чогось); ІНКОРПОРУВА́ТИ книжн.
Словник синонімів української мови
пригородити —
Пригороджувати, -джую, -єш сов. в. пригородити, -джу, -диш, гл. Пригораживать, пригородить.
Словник української мови Грінченка