Великий тлумачний словник сучасної мови

пригородити

пригороди́ти

див. пригороджувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пригородити — пригороди́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. пригородити — ПРИГОРОДИ́ТИ див. пригоро́джувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. пригородити — ПРИЄДНУВАТИ (когось, щось до кого-, чого-небудь, об'єднувати з кимсь, чимсь), ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ПРИТО́ЧУВАТИ, ПРИСТІБА́ТИ розм., ПРИТУЛЯ́ТИ (ПРИТУ́ЛЮВАТИ) розм., ВКЛЮЧА́ТИ, ВЛИВА́ТИ розм. (до складу чогось); ІНКОРПОРУВА́ТИ книжн.  Словник синонімів української мови
  4. пригородити — ПРИГОРОДИ́ТИ див. пригоро́джувати.  Словник української мови в 11 томах
  5. пригородити — Пригороджувати, -джую, -єш сов. в. пригородити, -джу, -диш, гл. Пригораживать, пригородить.  Словник української мови Грінченка