пригороджувати

пригоро́джувати

-ую, -уєш, недок., пригородити, -роджу, -родиш, док., перех.

Городячи, ставити біля чого-небудь (звичайно загорожу).

|| Приєднувати яку-небудь територію, ділянку землі і т. ін.

Значення в інших словниках

1. пригороджувати — пригоро́джувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пригороджувати — ПРИГОРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИГОРОДИ́ТИ, роджу́, ро́диш, док., що. Городячи, ставити біля чого-небудь (звичайно загорожу). Спритніші сусіди Проскурова пригороджували з дроту високі загорожі біля повіточки (Іван Ле)...  Словник української мови у 20 томах
3. пригороджувати — ПРИЄДНУВАТИ (когось, щось до кого-, чого-небудь, об'єднувати з кимсь, чимсь), ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ПРИТО́ЧУВАТИ, ПРИСТІБА́ТИ розм., ПРИТУЛЯ́ТИ (ПРИТУ́ЛЮВАТИ) розм., ВКЛЮЧА́ТИ, ВЛИВА́ТИ розм. (до складу чогось); ІНКОРПОРУВА́ТИ книжн.  Словник синонімів української мови
4. пригороджувати — ПРИГОРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИГОРОДИ́ТИ, роджу́, ро́диш, док., перех. Городячи, ставити біля чого-небудь (звичайно загорожу). Спритніші сусіди Проскурова пригороджували з дроту високі загорожі біля повіточки (Ле, Право..  Словник української мови в 11 томах