пригінчий

ПРИГІ́НЧИЙ, чого, ч., заст.

Наглядач над робітниками (перев. у панській економії).

[Пріська:] Ось годі, дочко, себе неволити, та давай трохи спочиньмо. Що це ми – найнялися..? У нас, дякувати богові, пригінчих немає (С. Васильченко);

Марно біснувалися управителі, економи, пригінчі і увесь кагал панських прихвоснів – люди не бачили, не чули їх (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. пригінчий — пригі́нчий іменник чоловічого роду, істота наглядач арх.  Орфографічний словник української мови
2. пригінчий — -чого, ч., заст. Наглядач над робітниками (перев. у панській економії).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пригінчий — НАГЛЯ́ДА́Ч (службовець, що здійснює нагляд, контроль за працівниками, робітниками, звичайно підневільними, рабами, в'язнями і т. ін.), ДОЗО́РЕЦЬ заст., ДОЗО́РЧИЙ заст.; ПРИГО́НИЧ заст., ПРИГІ́НЧИЙ заст.  Словник синонімів української мови
4. пригінчий — ПРИГІ́НЧИЙ, чого, ч., заст. Наглядач над робітниками (перев. у панській економії). [Пріська:] Ось годі, дочко, себе неволити, та давай трохи спочиньмо. Що це ми — найнялися..? У нас, дякувати богові, пригінчих немає (Вас.  Словник української мови в 11 томах
5. пригінчий — Пригінчий, -чого м. Надсмотрщикъ надъ рабочими.  Словник української мови Грінченка