приз
ПРИЗ, у, ч.
Нагорода переможцеві в якому-небудь змаганні.
Їй вручили кришталеву вазу, повиту матроською стрічкою в золотих якірцях – найвищий приз (В. Кучер);
Мабуть, Тритузний теж мав за спиною неабиякий досвід цієї складної ходьби, бо почувався аж надто впевнено, наперед похвалявся: – Головний приз буде мій, це вже як собі хочте (О. Гончар);
Опинившись у лісі, Максим із полегкістю й радісно зітхнув, неначе виграв приз, поставивши рекорд бігу до призначеної точки одним духом (І. Багряний).
Бра́ти / взя́ти приз див. бра́ти;
(1) Перехідни́й приз – нагорода, яка переходить від переможця до переможця у кожному з наступних змагань.
Словник української мови (СУМ-20)