приземний
ПРИЗЕ́МНИЙ, а, е.
1. Розташований низько, при самій землі.
Федір ще раз кинув оком на завидну Василеву хату, а тоді оглянувся на батькову .. Стріха насунулась низько, мало не на самі вікна. Федорові здалося, що то батькова хата соромилась глянути своїми приземними вікнами у світлі, ясні – Василевої (Ю. Мушкетик);
Біля низенького парканчика постать намацала защіпку хвіртки, увійшла в двір і постукала до приземного віконця (Олесь Досвітній);
// Який має невелику висоту, низький.
Зарядив дощ .. Спершу вівці наче зраділи – розкотилися по толоці, щипаючи попаски низеньку, приземну травицю (Панас Мирний);
Нагинався [Сивоок] у якісь приземні двері, в які впихала його Ягода (П. Загребельний).
2. Який безпосередньо прилягає до землі.
При дощуванні зволожується не тільки ґрунт, а й листя рослин, створюються сприятливі умови вологості приземного шару повітря (з наук. літ.);
В приземному шарі повітря є домішки: частинки пилу, кіптю, водяної пари (з навч. літ.);
// Який відбувається, здійснюється, виявляється безпосередньо над землею.
Озонометричні спостереження дають відомості про вміст озону в атмосфері. Вони також одержуються на основі приземних досліджень (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)