приземний
ПРИЗЕ́МНИЙ, а, е.
1. Розташований низько, при самій землі.
Федір ще раз кинув оком на завидну Василеву хату, а тоді оглянувся на батькову.. Стріха насунулась низько, мало не на самі вікна. Федорові здалося, що то батькова хата соромилась глянути своїми приземними вікнами у світлі, ясні — Василевої (Мушк., Серце.., 1962, 10);
Біля низенького парканчика постать намацала защіпку хвіртки, увійшла в двір і постукала до приземного віконця (Досв., Вибр., 1959, 164);
// Який має невелику висоту, низький.
Зарядив дощ.. Спершу вівці наче зраділи — розкотилися по толоці, щипаючи попаски низеньку, приземну травицю (Мирний, І, 1949, 157);
Нагинався [Сивоок] у якісь приземні двері, в які впихала його Ягода (Загреб., Диво, 1968, 177).
Призе́мний уклі́н — те саме, що Земни́й уклі́н ( див. земни́й).
2. Який безпосередньо прилягає до землі.
При дощуванні зволожується не тільки грунт, а й листя рослин, створюються сприятливі умови вологості приземного шару повітря (Картопля, 1957, 94);
В приземному шарі повітря є домішки: частинки пилу, кіптю, водяної пари (Фіз. геогр., 5, 1956, 79);
// Який відбувається, здійснюється, виявляється безпосередньо над землею.
Озонометричні спостереження дають відомості про вміст озону в атмосфері. Вони також одержуються на основі приземних досліджень (Наука.., 4, 1965, 13).
Словник української мови (СУМ-11)