приземний
НИЗЬКИ́Й (про предмет — який має невелику висоту), ПРИЗЕ́МНИЙ підсил.; НЕВИСО́КИЙ (який не є високим); ПРИСА́ДКУВАТИЙ, ПРИЗЕ́МКУВАТИЙ розм. (низький і широкий; про будівлю — низький і довгий). Тихе сонце сідає над рудими черепичними дахами низьких будиночків (Є. Гуцало); Старий палац Вишневецьких стояв у кінці міста на одшибі, на невисокому пригорку під віковічним дубовим лісом (І. Нечуй-Левицький); Бричка зупинилася перед типовим провінціальним присадкуватим будиночком з палісадником і садком (О. Іваненко). — Пор. 1. мали́й.
НИЗЬКИ́Й (який міститься на невеликій висоті); ПРИЗЕ́МНИЙ (який міститься при самій землі); НЕВИСО́КИЙ (перев. про сонце, хмари тощо); НАВИ́СЛИЙ (про небо, хмари, стелю тощо). Недалеко від хати під низькою стріхою весело стояла стаєнка чи хлів (М. Стельмах); Біля низенького парканчика постать намацала защіпку хвіртки, увійшла в двір і постукала до приземного віконця (О. Досвітній); Дорога помалу повзе вгору, ніби впирається в низьке, нависле небо (П. Колесник).
Словник синонімів української мови