призиратися

ПРИЗИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., діал.

Придивлятися.

Він довго озирав линву в тім місці, де вона перервалася, мацав пальцями, призирався їй до світла і все хитав головою, немов не міг зрозуміти чогось (І. Франко);

Почала [Марина] призиратись у темряві до товариства, привітно осміхається (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. призиратися — призира́тися дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. призиратися — -аюся, -аєшся, недок., діал. Придивлятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. призиратися — призира́тися придивлятися (ст): Пані Влодзя довго призиралася до купюр, але завше добре платила нам за коляду (Авторка)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. призиратися — ВДИВЛЯ́ТИСЯ (УДИВЛЯ́ТИСЯ) (на) кого-що (дуже пильно, уважно дивитися кудись, на кого-, що-небудь), ВГЛЯДА́ТИСЯ (УГЛЯДА́ТИСЯ), ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ до кого-чого, на кого-що й без додатка, ПРИГЛЯДА́ТИСЯ до кого-чого, кому, чому й без додатка...  Словник синонімів української мови
5. призиратися — ПРИЗИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., діал. Придивлятися. Він довго озирав линву в тім місці, де вона перервалася, мацав пальцями, призирався їй до світла і все хитав головою, немов не міг зрозуміти чогось (Фр.  Словник української мови в 11 томах
6. призиратися — Призиратися, -раюся, -єшся сов. в. призрітися, -рю́ся, -ришся, гл. Присматриваться, присмотрѣться. Г. Барв. 435. А він дивиться — призирається. Федьк. Мати ся призріла на скриньку і на писмо.... познала. Гн. І. 123.  Словник української мови Грінченка