призиратися
ПРИЗИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., діал. Придивлятися.
Він довго озирав линву в тім місці, де вона перервалася, мацав пальцями, призирався їй до світла і все хитав головою, немов не міг зрозуміти чогось (Фр., І, 1955, 109);
Почала [Марина] призиратись у темряві до товариства, привітно осміхається (Вас., 11, 1959, 172).
Словник української мови (СУМ-11)