прийдешній
ПРИЙДЕ́ШНІЙ, я, є.
1. Який настане в майбутньому.
Думки про свою прийдешню долю вперше на віку заворушились в її молоденькій голові (І. Нечуй-Левицький);
Хто не схилиться в прийдешніх віках перед духовною красою наших воїнів? Хто не скине шапки, читаючи їх імена? (О. Довженко);
Ще більше притишивши голос, він почав змальовувати Олені новий, прийдешній лад на землі (Ірина Вільде);
// Який здійсниться, відбудеться в майбутньому.
Незчуєтесь, як після Клави і цій весілля гуляти, – сказав Корній ласо, мовби наперед смакуючи вже те прийдешнє весілля (О. Гончар);
Краще пам'ятав він передвоєнну Варшаву з її разючими контрастами, з її маскою грайливої безтурботності, під якою крилося важке передчуття прийдешніх подій (С. Журахович);
// Який з'явиться в майбутньому.
Тепер мені зостається перепросити Вас за прийдешні клопоти та подякувати за добру волю, з якою Ви беретесь мені помагати вийти на світ з моїми піснями (Леся Українка);
Кажуть мені прийдешні: “Коли ми ітимем, долаючи наші шляхи в майбутнє, – тебе із нами не буде” (П. Загребельний);
// Яким стане в майбутньому.
От я і кажу їй, що ваша, мовляв, прийдешня родичка, Глафіра Іванівна, такі баби пече, яких ще й світ не бачив! (Марко Вовчок);
Отже, має вона дар пізнавати прийдешніх знаменитостей у “починаючих” письменниках (Леся Українка);
// у знач. ім. прийде́шній, нього, ч. Той, хто буде жити в майбутньому.
І хто ж не поклониться з живих і прийдешніх невмирущій красі Марії Стоянихи, матері, що просила милостиню для дітей чужих? (О. Довженко);
Сього скарбу ні ти, ні твої посіпаки нинішні та прийдешні не заберуть ніколи (Ю. Мушкетик).
2. у знач. ім. прийде́шнє, нього, с. Час, який настане.
[Гелен:] Тоненька смужка брехню від правди ділить у минулім, але в прийдешньому нема вже й смужки (Леся Українка);
Кожний в робочій блузі плине у шумах кварталу. Дні ці весняні будуть люди в прийдешньому славить (М. Шпак);
// Те, що настане в майбутньому.
Гуляй-День, лишившись один у себе в колибі, замислено дивився на низеньку стелю, ніби на ній бачив прийдешнє, про яке думав безнастанно (Н. Рибак);
Каргат не просив поради й допомоги. Він хотів знати, як уявляють собі прийдешнє ті, хто підтримував його досі (Ю. Шовкопляс);
// Майбутнє життя, доля.
Од неволі, од гніту навали, од страхіття фашистської мли ми не тільки себе врятували – ми прийдешнє Землі зберегли (М. Упеник);
Я ще й досі замислююся. Думаю-гадаю: звідки у малописьменного сільського пролетаря родилася глибока, переконлива віра у щасливе прийдешнє (О. Ковінька);
// Майбутні успіхи, досягнення.
Не раз він був у відчаї, що не може зодягнути її по-людськи, а вона заспокоювала його, що колись і в них усе буде. На що надіялась вона? Звісно, не на їхню плату, а на те прийдешнє, яке наобіцяв їй Нечуйвітер (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)