прийдешність
ПРИЙДЕ́ШНІСТЬ, ності, ж., уроч.
1. Час, який настане.
Та вірю, що в прийдешності поети, Як Пушкін – Крим, одвідають планети (М. Рильський);
Час не існує так само, як щось відокремлене. Завжди Ми відчуваєм його невід'ємність від того, що сталось, Що відбувається нині чи має в прийдешності бути (М. Зеров);
// Те, що з'явиться в майбутньому.
Їсти! Це просило воно, майбутнє дитинча. Ота туга́ зав'язь життя. Ота – сама прийдешність, ще німа й невідома (Л. Дмитерко).
2. Те, що станеться, відбудеться з ким-, чим-небудь; доля.
Думки про свою долю, про свою прийдешність несамохіть заворушились в неї й полинули кудись далеко (І. Нечуй-Левицький);
[Острожин:] Вам пророчать блискучу прийдешність. Ось послухайте: в наші часи не часто чуєш такий хвалебний тон (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)