приймак
ПРИЙМА́К, а́, ч.
1. Чоловік, прийнятий у дім дружини.
– Братова прийняла приймака, а він .. не тутешній, пожив три дні, та й шукай вітру в полі... (О. Гончар);
Дмитрій Іванович пережив кілька тяжких місяців, відчуваючи себе безправним приймаком у багатій господі Мирослави (І. Сенченко).
2. Хлопець, який живе і виховується в чужій родині; прийомний син.
[Маруся:] Мати її не хотіла віддати за Василя, бо у Василя не було нічого, звісно, приймак, що ж у його є? (Панас Мирний);
Найбільш знущався Д[убровинський] над приймаком сином і над моєю матір'ю, він часто бив їх різками (з мемуарної літ.).
Словник української мови (СУМ-20)