приймак

ПРИЙМА́К, а́, ч.

1. Чоловік, прийнятий у дім дружини.

— Братова прийняла приймака, а він.. не тутешній, пожив три дні, та й шукай вітру в полі… (Гончар, III, 1959, 32);

Дмитрій Іванович пережив кілька тяжких місяців, відчуваючи себе безправним приймаком у багатій господі Мирослави (Сенч., На Бат. горі, 1960, 73).

Пристава́ти (приста́ти, іти́, піти́ і т. ін.) у приймаки́ — те саме, що Пристава́ти (приста́ти, іти́, піти́ і т. ін.) в при́йми ( див. при́йми).

Не думав я ніколи віддавати одиначку свою в чужу хату, і віддав її за тебе тільки через те, що ти погодився в приймаки до нас піти (Л. Янов., І, 1959, 390).

2. Хлопець, який живе і виховується в чужій родині; прийомний син.

[Маруся:] Мати її не хотіла віддати за Василя, бо у Василя не було нічого, звісно, приймак, що ж у його є? (Мирний, V, 1955, 70);

Найбільш знущався Д[убровинський] над приймаком сином і над моєю матір’ю, він часто бив їх різками (Збірник про Кроп., 1955, 11).

Значення в інших словниках

1. приймак — прийма́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. приймак — див. син; скромний  Словник синонімів Вусика
3. приймак — -а, ч. 1》 Чоловік, прийнятий у дім дружини. 2》 Хлопець, який живе і виховується в чужій родині; названий син.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. приймак — ПРИЙМА́К, а́, ч. 1. Чоловік, прийнятий у дім дружини. – Братова прийняла приймака, а він .. не тутешній, пожив три дні, та й шукай вітру в полі... (О.  Словник української мови у 20 томах
5. приймак — Прийма́к, -ка́; -маки́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. приймак — Приймак, -ка, приймака, -ки м. 1) Пріемышъ. Приймачі (приймакові) — як собаці: собака у приймах був, та й хвоста збув. Ном. № 9408. 2) Мужъ, перешедшій въ семью жены. ум. приймаченько. Грин. III. 383.  Словник української мови Грінченка