прийдешність

ПРИЙДЕ́ШНІСТЬ, ності, ж., уроч.

1. Час, який настане.

Та вірю, що в прийдешності поети, Як Пушкін — Крим, одвідають планети (Рильський, II, 1946, 18);

Час не існує так само, як щось відокремлене. Завжди Ми відчуваєм його невід’ємність від того, що сталось, Що відбувається нині чи має в прийдешності бути (Зеров, Вибр., 1966, 137);

// Те, що з’явиться в майбутньому.

Їсти! Це просило воно, майбутнє дитинча. Ота туга́ зав’язь життя. Ота — сама прийдешність, ще німа й невідома (Дмит., Обпалені.., 1962, 225).

2. Те, що станеться, відбудеться з ким-, чим-небудь; доля.

Думки про свою долю, про свою прийдешність несамохіть заворушились в неї й полинули кудись далеко (Н.-Лев., IV, 1956, 320);

[Острожин:] Вам пророчать блискучу прийдешність. Ось послухайте: в наші часи не часто чуєш такий хвалебний тон (Л. Укр., II, 1951, 85).

Значення в інших словниках

1. прийдешність — прийде́шність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. прийдешність — див. майбутнє  Словник синонімів Вусика
3. прийдешність — -ності, ж., уроч. 1》 Час, який настане. || Те, що з'явиться в майбутньому. 2》 Те, що станеться, відбудеться з ким-, чим-небудь; доля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прийдешність — ПРИЙДЕ́ШНІСТЬ, ності, ж., уроч. 1. Час, який настане. Та вірю, що в прийдешності поети, Як Пушкін – Крим, одвідають планети (М. Рильський); Час не існує так само, як щось відокремлене.  Словник української мови у 20 томах
5. прийдешність — МАЙБУ́ТНЄ ім. (те, що настане; події, життя пізнішого часу), МАЙБУ́ТНІСТЬ, ПРИЙДЕ́ШНЄ, ПРИЙДЕ́ШНІСТЬ, МАЙБУТТЯ́ поет., МАЙБУ́ТЬ поет., ПРИ́ШЛІСТЬ заст.; ДАЛЕЧІ́НЬ (час, до якого ще дуже далеко). Сином, його майбутнім тепер наповнене все її життя (О.  Словник синонімів української мови