приймачка
ПРИЙМА́ЧКА, и, ж.
Жін. до прийма́к.
Він був бездітний і прийняв собі маленьку дівчинку за приймачку (І. Нечуй-Левицький);
* У порівн. У тітки Маруся вижила чотири роки .. Вона завсігди була як чужа, як приймачка у цій сім'ї (Б. Грінченко).
Словник української мови (СУМ-20)