приймачка

ПРИЙМА́ЧКА, и, ж. Жін. до прийма́к.

Він був бездітний і прийняв собі маленьку дівчинку за приймачку (Н.-Лев., IV, 1956, 196);

*У порівн. У тітки Маруся вижила чотири роки.. Вона завсігди була як чужа, як приймачка у цій сім’ї (Гр., І, 1963, 371).

Значення в інших словниках

1. приймачка — прийма́чка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. приймачка — -и. Жін. до приймак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приймачка — ПРИЙМА́ЧКА, и, ж. Жін. до прийма́к. Він був бездітний і прийняв собі маленьку дівчинку за приймачку (І. Нечуй-Левицький); * У порівн. У тітки Маруся вижила чотири роки .. Вона завсігди була як чужа, як приймачка у цій сім'ї (Б. Грінченко).  Словник української мови у 20 томах
4. приймачка — Прийма́чка, -чки, -чці; -ма́чки, -ма́чок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. приймачка — Приймачка, -ки ж. Пріемышъ женскаго пола.  Словник української мови Грінченка