прикиданий
ПРИКИ́ДАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до прики́дати.
За розпечене залізо ніяк було взятися – окручували [робітники] цепами, витягали прикидані цеглою шкиви, поршні (К. Гордієнко);
Вона сама уважно придивлялась до міжрядь: справді, і тут і там бур'ян був тільки прикиданий землею (з наук. літ.);
Про те говорила недокрита стеля, сяк-так прикидана бур'янами та трухою, запліт для призьби не набитий, не обмазаний (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)