прикидання

ПРИКИДА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. прикида́тися¹.

Треба було внести в образ нового мисливця якусь реальну ясність, а то Семена Іванович міг би затаїтися перед ним, тоді як нам так хотілося показати Максимові Тадейовичу нашого Пальоху, в його природному стані, без усяких самообмежень і прикидання (Б. Антоненко-Давидович).