приклацувати
ПРИКЛА́ЦУВАТИ, ую, уєш, недок.
Клацати, супроводжуючи яку-небудь дію.
Зуб на зуб не попаде, а сміються. Дивно було чути сміх оцих напівбосих, погорблених холодом людей, що, пригортаючи до тіла гвинтівки, приклацуючи зубами, шукають один біля одного затишку... (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)