Словник української мови у 20 томах

приклеєний

ПРИКЛЕ́ЄНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до прикле́їти.

Коли вийшов на сцену Василь, Яринка відразу його впізнала. Хлопцеві страшенно личили приклеєні молоді чорні вуса (О. Донченко);

// прикле́єно, безос. пред.

На обкладинці [папки] приклеєно ярлика з видрукуваним на машинці написом: “Справа старшини Разуєва” (В. Логвиненко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. приклеєний — прикле́єний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. приклеєний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до приклеїти. || приклеєно, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приклеєний — Прикле́єний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. приклеєний — ПРИКЛЕ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прикле́їти. Коли вийшов на сцену Василь, Яринка відразу його впізнала. Хлопцеві страшенно личили приклеєні молоді чорні вуса (Донч., IV, 1957, 178); // прикле́єно, безос. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах