Великий тлумачний словник сучасної мови

приклеєний

прикле́єний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до приклеїти.

|| приклеєно, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. приклеєний — прикле́єний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. приклеєний — ПРИКЛЕ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прикле́їти. Коли вийшов на сцену Василь, Яринка відразу його впізнала. Хлопцеві страшенно личили приклеєні молоді чорні вуса (О. Донченко); // прикле́єно, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах
  3. приклеєний — Прикле́єний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. приклеєний — ПРИКЛЕ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прикле́їти. Коли вийшов на сцену Василь, Яринка відразу його впізнала. Хлопцеві страшенно личили приклеєні молоді чорні вуса (Донч., IV, 1957, 178); // прикле́єно, безос. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах