приклеєний

ПРИКЛЕ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прикле́їти.

Коли вийшов на сцену Василь, Яринка відразу його впізнала. Хлопцеві страшенно личили приклеєні молоді чорні вуса (Донч., IV, 1957, 178);

// прикле́єно, безос. присудк. сл.

На обкладинці [папки] приклеєно ярлика з видрукуваним на машинці написом: «..Справа старшини Разуєва» (Логв., Давні рани, 1961, 11).

Значення в інших словниках

1. приклеєний — прикле́єний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. приклеєний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до приклеїти. || приклеєно, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приклеєний — ПРИКЛЕ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прикле́їти. Коли вийшов на сцену Василь, Яринка відразу його впізнала. Хлопцеві страшенно личили приклеєні молоді чорні вуса (О. Донченко); // прикле́єно, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах
4. приклеєний — Прикле́єний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)