прикореневий
ПРИКОРЕНЕ́ВИЙ, а, е.
Який росте близько біля кореня (про листя, пагони).
У дорослих дерев проріджують загущені крони, вирізують поламані, хворі і сухі гілки, а також прикореневу поросль (з наук. літ.);
Спочатку шпинат розвиває густу розетку прикореневих листків. В цій фазі листя використовується для споживання (з наук. літ.);
// Який міститься навколо коріння.
Обробляючи насіння цукрових буряків азотобактерином, ми сприяємо розвитку азотобактера в ґрунті в прикореневій зоні (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)