прикоренок
ПРИКОРЕ́НОК, нка, ч.
Те саме, що при́корень.
Учора ввечері надумався було [Семен] написати їй листа, хоч кожна літера йому, малописьменному, як сокирі сукуватий прикоренок, – не давалася (Л. Смілянський).
Словник української мови (СУМ-20)