прикуповувати

ПРИКУПО́ВУВАТИ, ую, уєш, ПРИКУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПРИКУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИКУПИ́ТИ, куплю́, ку́пиш; мн. прику́плять; док., кого, що і без прям. дод.

Купувати на додаток до чогось.

– Їжте, гостоньки, їжте, любі! Ми .. на базарі не прикуповуємо (В. Бабляк);

– Здружуються вони [пани] і починають жити ще в кращих будинках, прикупають села, прибільшують собі повагу (Марко Вовчок);

[Денис:] Худоби у нас, слава Господові, вдоволь [удосталь], хіба ще думаєш прикупити? (М. Кропивницький);

Шкода, забув [Русевич] цього разу прикупити нових пластинок, така запаморочена голова була (Ю. Шовкопляс).

◇ (1) Ли́ха прикупи́вши, зі сл. жи́ти, зібра́ти і т. ін. – з труднощами, зазнаючи важких випробувань; нелегко.

Жили тепер, лиха прикупивши, – доїдали останні крихти (Л. Юхвід);

Перший раз ледве зібрав [Іван] людей. Та все ж, лиха прикупивши, зібрав якось кілька чоловік (Д. Ткач).

Значення в інших словниках

1. прикуповувати — прикупо́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прикуповувати — -ую, -уєш, прикупляти, -яю, -яєш і прикупати, -аю, -аєш, недок., прикупити, -куплю, -купиш; мн. прикуплять; док., перех. і без додатка. Купувати що-небудь на додаток до чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прикуповувати — ПРИКУПО́ВУВАТИ, ую, уєш, ПРИКУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПРИКУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИКУПИ́ТИ, куплю́, ку́пиш; мн. прику́плять; док., перех. і без додатка. Купувати що-небудь на додаток до чогось. — Їжте, гостоньки, їжте, любі! Ми..  Словник української мови в 11 томах