прикуповувати

ПРИКУПО́ВУВАТИ, ую, уєш, ПРИКУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПРИКУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИКУПИ́ТИ, куплю́, ку́пиш; мн. прику́плять; док., перех. і без додатка. Купувати що-небудь на додаток до чогось.

— Їжте, гостоньки, їжте, любі! Ми.. на базарі не прикуповуємо. Живемо колгоспом — дай боже всякому! (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 18);

— Здружуються вони [пани] і починають жити ще в кращих будинках, прикупають села, прибільшують собі повагу (Вовчок, І, 1955, 379);

[Денис:] Худоби у нас, слава господові, вдоволь [удосталь], хіба ще думаєш прикупити? (Кроп., II, 1958, 458);

Шкода, забув [Русевич] цього разу прикупити нових пластинок, така запаморочена голова була (Шовк., Інженери, 1956, 158).

◊ Ли́ха прикупи́вши — з труднощами.

Жили тепер, лиха прикупивши, — доїдали останні крихти (Юхвід, Оля, 1959, 99);

Перший раз ледве зібрав [Іван] людей.. Та все ж, лиха прикупивши, зібрав якось кілька чоловік (Ткач, Плем’я.., 1961, 358).

Значення в інших словниках

1. прикуповувати — прикупо́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прикуповувати — -ую, -уєш, прикупляти, -яю, -яєш і прикупати, -аю, -аєш, недок., прикупити, -куплю, -купиш; мн. прикуплять; док., перех. і без додатка. Купувати що-небудь на додаток до чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прикуповувати — ПРИКУПО́ВУВАТИ, ую, уєш, ПРИКУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПРИКУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИКУПИ́ТИ, куплю́, ку́пиш; мн. прику́плять; док., кого, що і без прям. дод. Купувати на додаток до чогось. – Їжте, гостоньки, їжте, любі! Ми .. на базарі не прикуповуємо (В.  Словник української мови у 20 томах