прикурений
ПРИКУ́РЕНИЙ¹, а, е.
Дієпр. пас. до прикури́ти.
ПРИКУ́РЕНИЙ², а, е, розм.
Покритий тонким шаром чого-небудь (пилу, кіптяви і т. ін.).
Під поперечною стіною .. стояло бюрко, завалене паперами й подертими книжками, прикуреними зверху порохом (Л. Мартович);
Стежкою повзли мої земляки.., згорблені та прикурені пилом (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)