прикурений
прику́рений 1
дієприкметник
розпалений
прику́рений 2
дієприкметник
покритий шаром пилу, куряви
розм.
Орфографічний словник української мовиприку́рений 1
дієприкметник
розпалений
прику́рений 2
дієприкметник
покритий шаром пилу, куряви
розм.
Орфографічний словник української мови