Орфографічний словник української мови

прикурений

прику́рений 1

дієприкметник

розпалений

прику́рений 2

дієприкметник

покритий шаром пилу, куряви

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. прикурений — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прикурити. II -а, -е, розм. Покритий тонким шаром чого-небудь (пилу, кіптяви і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прикурений — ПРИКУ́РЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до прикури́ти. ПРИКУ́РЕНИЙ², а, е, розм. Покритий тонким шаром чого-небудь (пилу, кіптяви і т. ін.). Під поперечною стіною .. стояло бюрко, завалене паперами й подертими книжками, прикуреними зверху порохом (Л.  Словник української мови у 20 томах
  3. прикурений — ПРИКУ́РЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прикури́ти. ПРИКУ́РЕНИЙ², а, е, розм. Покритий тонким шаром чого-небудь (пилу, кіптяви і т. ін.). Під поперечною стіною.. стояло бюрко, завалене паперами й подертими книжками, прикуреними зверху порохом (Март.  Словник української мови в 11 томах