прилучений
ПРИЛУ́ЧЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до прилучи́ти.
До зсилки [вироку про заслання] царський був прилучений наказ: – У краю тім живіть, як кождий хоче з вас (І. Франко);
Над'їхало до Корецького два улани з десятком татар. – Прилучені до пана хорунжого воєводою Чарнецьким, – пояснили шляхтичі (М. Старицький);
// прилу́чено, безос. пред.
Аж тепер, коли прусський король став німецьким цісарем, то й польські країни, що йому піддані, прилучено .. до німецької держави (М. Драгоманов);
Та чого його й дивуватися, як козаків до селян прилучено? .. І скажіть же, пригадали таке! (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)