прилучений
прилу́чений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до прилучити.
|| прилучено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиприлу́чений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до прилучити.
|| прилучено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови