1. Великий тлумачний словник сучасної мови

прилучений

прилу́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до прилучити.

|| прилучено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прилучений — прилу́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. прилучений — ПРИЛУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прилучи́ти. До зсилки [вироку про заслання] царський був прилучений наказ: – У краю тім живіть, як кождий хоче з вас (І. Франко); Над'їхало до Корецького два улани з десятком татар. Словник української мови у 20 томах
  3. прилучений — Прилу́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. прилучений — ПРИЛУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прилучи́ти. До зсилки [вироку про заслання] царський був прилучений наказ: — У краю тім живіть, як кождий хоче з вас (Фр., XIII, 1954, 351); Над’їхало до Корецького два улани з десятком татар. Словник української мови в 11 томах