1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

прилучений

Прилу́чений, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прилучений — прилу́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. прилучений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прилучити. || прилучено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прилучений — ПРИЛУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прилучи́ти. До зсилки [вироку про заслання] царський був прилучений наказ: – У краю тім живіть, як кождий хоче з вас (І. Франко); Над'їхало до Корецького два улани з десятком татар. Словник української мови у 20 томах
  4. прилучений — ПРИЛУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прилучи́ти. До зсилки [вироку про заслання] царський був прилучений наказ: — У краю тім живіть, як кождий хоче з вас (Фр., XIII, 1954, 351); Над’їхало до Корецького два улани з десятком татар. Словник української мови в 11 томах