прилучатися

прилуча́тися

-аюся, -аєшся, недок., прилучитися, -лучуся, -лучишся, док.

1》 Підходячи до гурту або до кого-небудь, приєднуватися.

|| Ставати належним до якогось товариства, якоїсь групи, категорії людей.

|| Вважатися належним до якогось класу, якоїсь групи, категорії людей.

2》 Починати брати участь у дії, яка виконується іншим, іншими.

|| Починати звучати (про голос, звуки), приєднуючись до тих, що звучать (голосу, звуків).

|| Ставати учасником якої-небудь справи.

|| Починати займатися чим-небудь, братися за щось.

|| Ставати на чийсь бік у думках, переконаннях.

|| Видавати себе за співавтора чиєїсь праці.

3》 Пізнавати що-небудь, переймати щось.

4》 З'являтися на додаток до чого-небудь.

5》 розм. Те саме, що траплятися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прилучатися — прилуча́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прилучатися — ПРИЛУЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИЛУЧИ́ТИСЯ, лучу́ся, лу́чишся, док. 1. Підходячи до гурту або до кого-небудь, приєднуватися. Капітан зганяє їх [солдатів], завертає. Прилучаються до нас (С. Словник української мови у 20 томах
  3. прилучатися — ПОЧИНА́ТИ що, з інфін. (якусь дію, роботу, процес, робити перші кроки в якійсь діяльності), РОЗПОЧИНА́ТИ, ПРИСТУПА́ТИ до чого, ЗАЧИНА́ТИ, БРА́ТИСЯ за що, до чого, з інфін., ЗАХО́ДЖУВАТИСЯ (ЗАХО́ДИТИСЯ) з інфін., без додатка, ЗАБИРА́ТИСЯ з інфін. Словник синонімів української мови
  4. прилучатися — ПРИЛУЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИЛУЧИ́ТИСЯ, лучу́ся, лу́чишся, док. 1. Підходячи до гурту або до кого-небудь, приєднуватися. Капітан зганяє їх [солдатів], завертає. Прилучаються до нас (Вас., Незібр. тв. Словник української мови в 11 томах