примазуватися
ПРИМА́ЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИМА́ЗАТИСЯ, а́жуся, а́жешся, док.
1. Намазуючи собі волосся, пригладжувати.
2. перен., розм. Влаштовуватися біля кого-, чого-небудь.
– Якщо, не дай Бог, поїзд від'їде без нього, він примажеться до автоколони і дожене нас на автомобілі (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).
3. перен., розм. Пристосовувати свої вчинки, поведінку, діяльність до певних вимог з якоюсь метою.
– Вони говорять, що Едіт Гартман примазується до росіян і зрадила Німеччину (В. Собко);
Зараз ваш брат їсть солодко і гарно одягається, кудись примазавшись (В. Еллан-Блакитний);
// Піддобрюватися до кого-небудь з метою добитися чогось.
– Піди-бо, Якимцю! я тебе прошу! – примазувалась Зося (І. Нечуй-Левицький).
4. перен., розм. Видавати себе за співавтора чужої праці.
[Ігнатьєв:] Примазуватись до свого винаходу я нікому не дозволю! (В. Собко).
◇ (1) Прима́затися до сла́ви чиєї – безпідставно користуватися чиєюсь славою.
[Горлов:] Командуючий зробить, вони зразу до його слави й примазуються (О. Корнійчук);
– До чужої слави примазатись хочеш? (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)