примандрувати
ПРИМАНДРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм.
Прийти здалека, прибути, мандруючи.
Примандрує мій миленький з лубенського полку (Сл. Б. Грінченка);
– Сьогодні навмисне примандрував [Шмалько] у Байрачну: чутки всякі ходять... Невже знову буде Запорозька Січ? (С. Добровольський);
* Образно. Після заметільних днів настала погожа година. Сонце світило сліпучо-яскраво, наче весна вже примандрувала з південного степу (Н. Рибак);
// перен., розм. Бути доставленим з якого-небудь місця в інше (про предмет).
Бронко відразу помітив, що читальня виписувала не всі журнали. Багато з них, як видно, примандрували сюди з приватних бібліотек (Ірина Вільде).
Словник української мови (СУМ-20)