приміром
ПРИМІ́РОМ, присл., розм.
Те саме, що напри́клад.
– Трошки ваші синки поскучають – без того не можна в світі, а там злюбиться – молодці будуть, от як і я, приміром кажучи! (Марко Вовчок);
– А скільки процентів дали б купці, приміром? – спитав отець Палладій (І. Нечуй-Левицький);
– Я й зараз пригадую. – Що? – Так... всячину... – Приміром? – Приміром, вашу лебедину легенду (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)