примітити —
примі́тити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
примітити —
Примі́тити. Відзначити, підкреслити. Примітити лиш хочу, що навіть тут, в Чернівцях, поставлені при школах гр[еко]-ор[ієнтальні] катехити і душпастирі, котрі не знають по-руски (Б., 1895, 6, 2) // порівн. рос. отметить, приметить — відзначити, підкреслити; пол. podkreślić — відзачити, підкреслити.
Українська літературна мова на Буковині
примітити —
див. примічати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
примітити —
ПОМІ́ТИТИ (сприймаючи зором, слухом тощо, звернути увагу на когось, щось, виділити з-поміж оточення), ПРИМІ́ТИТИ, ПІДМІ́ТИТИ, СПОСТЕРЕГТИ́, ВІДЗНА́ЧИТИ, ЗАУВА́ЖИТИ (ЗАВВА́ЖИТИ) розм., ЗАМІ́ТИТИ розм., ЗАПРИМІ́ТИТИ розм., ПІЙМА́ТИ розм., НАСТЕРЕГТИ́ розм.
Словник синонімів української мови
примітити —
ПРИМІ́ТИТИ див. приміча́ти.
Словник української мови в 11 томах
примітити —
Примітити см. примічати.
Словник української мови Грінченка