приорювати

ПРИО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИОРА́ТИ, орю́, оре́ш, док., що.

1. Орючи, прикривати що-небудь перевернутою скибою.

Суха, тогорічна ковила, трава прадавніх степів, тріпотіла на вітрі .. Завтра, позавтра приоремо цю траву, ніколи їй більше тут не рости! (А. Хорунжий);

Після дискування по полю розвезли і розкидали торфогнойовий компост (по 30 тонн на гектар) і 18 травня приорали його на глибину 8–10 сантиметрів (з газ.);

* Образно. Десь за Бугом лишилася мати, жне пшеницю на панській землі. Там і досі уярмлений брат мій Все приорює долю в ріллі (Ф. Малицький).

2. Орючи, приєднувати до якоїсь ділянки землю, збільшувати зорану ділянку.

[Наталя:] Заборовський-сусіда все наше добро хотів загарбати: половину землі приорав, кривди чинив усякі, хотів і все відняти... (Б. Грінченко);

Хіба не судилися роками за межі? Приорав сусід скибу, відхилився убік плуг, зачепив якусь мізерію ралом – і зараз же битва (Д. Бедзик).

Значення в інших словниках

1. приорювати — прио́рювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. приорювати — -юю, -юєш, недок., приорати, -орю, -ореш, док., перех. 1》 Орючи, прикривати що-небудь перевернутою скибою. 2》 Орючи, приєднувати до якоїсь ділянки землю, збільшувати зорану ділянку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приорювати — Прио́рювати, -рюю, -рюєш, -рює  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. приорювати — ПРИО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИОРА́ТИ, орю́, оре́ш, док., перех. 1. Орючи, прикривати що-небудь перевернутою скибою. — Якби ви побачили, — розповідає він нам, — які тут бур’яни були. І виривали, і приорювали, і корчували, і палили!...  Словник української мови в 11 томах
5. приорювати — Приорювати, -рюю, -єш сов. в. приорати, -рю́, -ре́ш, гл. При паханьѣ захватывать, захватить часть сосѣдней земли.  Словник української мови Грінченка